Новини

Оголошення
 
про громадське обговорення з питання перейменування
вулиць і провулків смт Чернігівка

 

          Чернігівська селищна рада пропонує мешканцям Чернігівської територіальної громади долучитися до громадського обговорення з приводу перейменування вулиць і провулків смт Чернігівка.
 
           Громадське обговорення проводиться відповідно до постанови КМУ від 24.10.2012 р. № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
            9 квітня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон    № 317-VII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», відповідно до якого у шестимісячний термін підлягають перейменуванню назви всіх вулиць та населених пунктів, які пов'язані із комуністичним та нацистським тоталітарними режимами.
            Громадське обговорення відбувається  враховуючи пропозиції робочої групи щодо організації виконання на території Чернігівської селищної ради вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
            Під дію закону підпадають вулиці та провулки смт Чернігівка:
вул. Артема
           Сергєєв Федір Андрійович (псевд. Артем, 1883-1921) російський професійний революціонер, партійний та державний діяч, засновник Донецько-Криворізької радянської республіки. Активний організатор політичних репресій та переслідувань духовенства в СРСР.
 
вул. Дзержинського
          Дзержинський Фелікс Едмундович – голова Всеросійської надзвичайної комісії (рос. абревіатура «ВЧК») та Державного політичного управління (рос. абревіатура «ГПУ») протягом 1917-1926 рр. Народився 1877р. у Віленській губернії Російської імперії. Брав активну участь у діяльності Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків), зокрема в організації диверсій. У дореволюційний період провів близько 11 років на каторзі та засланні. З грудня 1917 р. очолив створену Надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією та саботажем, на яку було покладено функцію переслідування політичних противників більшовиків.
          Як керівник органів державної безпеки радянської Росії, Ф. Дзержинський відповідав за організацію кампанії «червоного терору», одним з епіцентрів якої стали українські землі. Її метою була фізична ліквідація ворожих до радянських влади соціальних груп. Точна кількість жертв серед населення України до цих пір не встановлена. Лише за травень-грудень 1921 р. в одній тільки Запорізькій губернії було розстріляно 1076 осіб. Загалом по Україні мова йде про десятки тисяч розстріляних. Запорізький регіон Ф. Дзержинський не відвідував та безпосереднього відношення до нього не має.
 
вул. Жовтнева
          Один із символів радянської системи.
 
вул. Комсомольська
          Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ), або Комсомол — комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді». У вересні 1991 року XXII-й надзвичайний з'їзд ВЛКСМ визнав вичерпаною політичну роль ВЛКСМ як федерації комуністичних союзів молоді і заявив про саморозпуск організації.
 
вул. Кошового
         Ім’я Кошового було використане у радянській пропаганді
 
вул. Леніна
          Ленін Володимир Ілліч (справжнє прізвище – Ульянов) – засновник Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків), один з організаторів Жовтневої революції 1917р., голова Ради народних комісарів Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки протягом 1917-1924рр. Є вкрай неоднозначною історичною постаттю. Прихильники його діяльності відзначають виняткову роль В.Леніна у формуванні політичного ладу СРСР та велику спадщину суспільно-політичних творів. Образ Леніна відігравав центральну роль у радянській ідеології й культурі як «вождь світового пролетаріату».
           Після захоплення влади  7 листопада 1917 р. під керівництвом В. Леніна розпочалася підготовка до війни з Українською Народною Республікою. Її метою була ліквідація УНР та встановлення контролю над її територіями. 17 грудня 1917 р. В. Ленін особисто підписав «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» з погрозою початку бойових дій протягом 48 годин. Це стало відправною точкою для першої війни радянської Росії з УНР, у ході якої війська більшовиків захопили більшу частину української території. Для легалізації агресії було проголошено Українську Народну Республіку Рад (з 1919 р. Українська Соціалістична Радянська Республіка), повністю підконтрольну Раді народних комісарів РСФРР. Обставини встановлення влади більшовиків на території України у 1917-1921 рр. (військове вторгнення, опора на насильство і терор як головні методи встановлення влади, фактична відсутність підтримки серед місцевого населення, експорт моделі державного устрою та керівних кадрів з радянської Росії, експлуатація матеріальних та людських ресурсів країни на користь іншої держави) дають підстави стверджувати про воєнну окупацію Української Народної Республіки.
         Був одним з ініціаторів прийняття постанови «Про червоний терор», згідно з якою було визначено необхідність «забезпечити Радянську Республіку від класових ворогів» через їх ізоляцію у концентраційних таборах та розстріли. Також він особисто наполягав на розширенні використання практики розстрілів уже після закінчення громадянської війни, у мирний час.
         В. Ленін також є причетним до виникнення в Україні голоду 1921-1923 рр.
         Запорізький регіон зокрема та Україну загалом В. Ленін не відвідував та безпосереднього відношення до них не має.
 
вул. Партизанська
        Один із символів радянської системи.
 
вул.  Пархоменка
          Пархоменко Олександр Якович (1886-1921) - більшовицький військовий діяч; член більшовицької партії з 1904, учасник революції 1905-07 у Луганську; 1918-21 командувач групи військ, начальник кавалерійської дивізії у 1-й кінній армії Будьонного, учасник боїв з Армією УНР;  активний учасник репресій проти населення України, яке мало  антирадянські погляди.  
 
вул. Піонерська
        Піонерський рух – рух дитячих комуністичних організацій в СРСР та інших країнах соціалістичного табору.
 
вул. Пролетарська  
        Символ радянської державності, реалізованої у диктатурі пролетаріату
 
вул. Радянська
        Один із символів радянської системи.
 
вул. Свердлова
         Свердлов Яків Михайлович – член РСДРП з 1901 р. Професійний революціонер, вів агітаційну роботу протягом 1903-1906 рр. на Уралі. Неодноразово заарештовувався та відправлявся на заслання. Після Жовтневої революції очолив Всеросійський центральний виконавчий комітет – формально вищий орган влади радянської Росії. Брав активну участь у проголошенні «червоного терору», зокрема розстрілі царської родини, розкозаченні, розстрілі демонстрації на підтримку Установчих зборів 5 січня 1918 р.
 
вул. Чапаєва
         Чапаєв Василь Іванович (1887-1919) – радянський військовий діяч. Учасник придушення селянських повстань на Уралі.
 
 
вул. Червоноармійська
          Один із символів радянської системи.
 
вул. Щорса
          Щорс Микола Олександрович – український військовий діяч, уродженець Чернігівської губернії. З серпня 1918 р. – уповноважений Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету, організатор пробільшовицьких партизанських загонів та регулярних частин. Командир Богунського полку, що на початку лютого 1919 р. витіснив війська УНР з Києва. Активно боровся проти українського визвольного руху.
 
пров. Колгоспний - один із символів радянської системи.
 

                                                                                                                                  Робоча група