Новини

Утримайтеся від літнього випалювання рослинності, будьте екологічно свідомими громадянами!
У весняно-осінній період на всій території громади здійснюються самовільні підпали сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття, що призводить до знищення біорізноманіття, молодих особин тваринного світу, виникає загроза пожеж в полезахисних лісових смугах. Які наслідки від паління сухої трави навесні та що за це буде?
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.  

Під час паління минулорічного сухого листя, вже ростуть трави та квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період, тобто також ростуть. Тому весняні підпали шкодять траві й кущам. Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава (часто це бур’яни), що не дає далі зростати іншим.

Під час паління трави та/або стерні знищується безцінна біосфера ланів, яка могла суттєво підвищити врожайність в наступні роки: гине багато комах, їхніх личинок і лялечок, дощові черв’яки, які беруть участь в процесі формування ґрунту. Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. Також у вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби.

Згідно з ст.27 Закону України «Про рослинний світ», ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», ст. 31 Лісового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків» випалювання забороняється.

За паління рослинності передбачена наступна відповідальність:
Адміністративний кодекс України, стаття 77-1 — штраф для громадян від 170 до 340 грн; для посадових осіб  — від 850 до 1 190 грн.
Кримінальний кодекс України, стаття 245 — штраф від 5 100 до 8 500 грн або обмеження та позбавлення волі від 2 до 5 років. У разі загибелі людей та масової загибелі тварин — від 5 до 10 років.