Новини

У тихий осінній вечір привітно світилася всіма вікнами Верхньотокмацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гостинно відчинивши двері, запрошувала всіх бажаючих на мить повернутись у минуле…     
                                                                                                               

27 жовтня вона гучно відзначила свій 40-річний ювілей. З цієї нагоди  школа влаштувала ряд святкових заходів: конкурс малюнка на асфальті та презентацію класних колективів.  А фінальним акордом урочистостей стала «Зустріч поколінь» -  святковий вечір.                                                           


Урочистості  відбулися в оновленій актовій залі школи, яка вмістила всіх бажаючих привітати «ювілярку». А їх було чимало: це і колишні випускники, і ветерани педагогічної праці, які нині перебувають на заслуженому відпочинку, друзі і партнери школи, працівники управління освіти, представники районної влади. Серед запрошених гостей голова районної ради Годлевський В.С., голова об’єднаної територіальної громади Манич В.О., голова районної профспілки працівників освіти Коротич О.Г., завідуюча відділом освіти на час відкриття школи Рябовол Р.І., виконуюча обов’язки старости Верхньотокмацького старостинського округу Лисота Г.І.      Гості адресували щирі привітання працівникам школи, були вражені особливою атмосферою, яка панує в школі. А ми, в свою чергу, горді з того, що поруч з нами люди, які дбають про школу не тільки у свято, а й підтримують увесь навчальний рік.                                       
                                   

Завітав  на свято і колишній директор школи – Вєльчев А.С.. З трепетом у душі Анатолій Степанович пригадав найкращі роки, пов’язані з колективом навчального закладу, що став для нього рідним, адже далекого 1977 року він був призначений  його директором.  Він окреслив професійні здобутки дружної когорти педагогів, подякував їм за плідну працю.

У своїй вітальній промові Анатолій Степанович наголосив, що  вагому роль у будівництві освітянського закладу  відіграв тодішній голова колгоспу «Росія» Слободченко Л.О. (нині покійний). Завдяки вмілій організаторській роботі керівника цього потужного на той час підприємства за 9 місяців в селі відчинила двері простора та затишна школа.

Привести класи і коридори в охайний вигляд допомагали батьки майбутніх учнів. Та найбільше тепла своїх рук докладали вчителі, які  мили, чистили, шкребли усе до блиску, обладнували кабінети.

У швидкому ритмі забилося «серце» навчального закладу, педагогічний і учнівський колективи якого активно влилися у шкільне життя району та області.                                             

Гордиться школа своїм педколективом: вчителями, які  працюють нині, тими, хто на заслуженому відпочинку. А тих, хто відлетів у вічність, згадали добрим словом і вшанували хвилиною мовчання.

Гордиться школа і своїми випускниками. Є в нас професори і генерали, директори і лікарі,  керівники фермерських господарств. Але найбільше вона випустила зі своїх обіймів працівників полів, без яких не може існувати держава. Та ким би  вони не були – завжди з честю носять ім’я випускника Верхньотокмацької школи.                                 
                                             

Гості зазначили, що хоч і відзначаємо сорокарічний ювілей, але школа молодіє від усмішок дітей, невтомності директора, творчості вчителів, які робили і роблять усе для того, щоб рідний навчальний заклад процвітав. Школа розвивається, міцніє, здобуває авторитет. Впевнено крокує в майбутнє, завдячуючи органам влади, спонсорам, випускникам закладу. А вони порадували своєю щедрістю.

Лилося піснею  дзвінкоголосся учнів школи та її випускників, раділи педагоги, що так багато людей завітало на свято, витирали сльози однокласники, які зустрілися через десятки літ.

Світ змінюється, наука невпинно летить уперед, змінюються погляди людей і влада в країні, але напоєні любов’ю, світлом доброти, людяності дитячі серця в школі вчаться мріяти, творити, прагнуть бути найкращими. Але, досягнувши вершин, знову повертаються до неї, щоб хоч на мить стишити ходу, зупинити плин часу, поринути у вир спогадів, зустріти шкільних друзів, пригадати перше кохання, подякувати та обійняти вчителів.


Після свята усі вийшли на шкільне подвір’я, щоб запустити в небесну височінь ліхтарики, потім пройшлися шкільними коридорами, розглядали стенди, затримуючись біля фотографій, ділились враженнями. Відвідали класи, сіли за парти, згадали друзів, пригадували шкільні витівки, безпечну молодість, дивувались плинності часу. Адже 40 років для людини – це океан емоцій, що сповнений перемогами, поразками, успіхами вже власних дітей та онуків… Панувала надзвичайно тепла та щира атмосфера.                           


Свято закінчилось, стихли коридори, а школа вже чекає нового дня, щоб знову сповнитись дитячим гомоном і нишком спостерігати за сьогоденням.                                                                                   

Адміністрація школи висловлює щиру подяку ПСП агрофірмі «Росія» в особі Корпана В.А. та Гуденка О.С., Годлевському В.С., Маничу В.О., Коротичу О.Г., відділу освіти, всім місцевим фермерам, випускникам та батькам учнів за чудові подарунки та матеріальну допомогу, яка перетворилася у бажаний великий телевізор.